Вони були першими…

На крутих узбережжях На знімку 1933 року директор Тітіора П.Д., вчителька Калініченко М.М. зі своїм шостим класом.річок Інгулець та Саксагань в перших десятиліттях ХХ століття було засновано робітниче селище працівників шахти «МОДР» рудника імені «Правди». Від назви шахти, де працювала більшість жителів селища, пішла й назва житлового масиву. 1929 року, коли народилося Всесоюзне соціалістичне змагання, а ударництво стало його головною формою, гірники шахти першими в басейні оголосили ударним усе підприємство, селище здобуло осередку трудового подвигу, одного з кращих робітничих районів шахтарського міста. Цього ж 1929 року на МОДРІ було відкрито школу – семирічку №12 у пристосованому приміщенні, а в 1930 її переведено до нової будови, яка знаходилась поруч з теперішньою середньою школою № 5 по вулиці Правди. Школа мала три будови, їдальню, стадіон. Тут середня школа №12 проіснувала до 1954 року.

На знімку 1933 року директор Тітіора П.Д., вчителька Калініченко М.М. зі своїм шостим класом.

З 1929 року школа №12 розміщалася в будинку (зараз Модрівська крамниця) де були невеличкі класні кімнати і вузенькі коридори, непристосовані до навчального закладу.Випускники 1948 рокуВ 1930 році школу перевели в інше місце. Вона знаходилась праворуч теперішньої школи №5 і кількох корпусах. Старші класи навчались в основному корпусі, а молодші в одноповерховому будинку. Директором школи був Дмитро Порфирович. В школі збереглися фотографії учнів та вчителів 1933 року, 1937 року, директором школи був Шпильовий М.І. В роки Великої Вітчизняної війни всі приміщення, в яких знаходилася школа були зруйновані, залишилось кам’яне приміщення гуртожитку, в якому в час окупації була конюшня з вибитими вікнами і зруйнованими стінами. Приміщення школи після визволення міста від фашистських загарбників руками вчителів та учнів було приведено в такий стан, що можна було розпочати навчання.В 1944 році з 20 березня директором школи був Васильєв Віктор Андрійович, а з 17.12.1945р.- Величко Михайло